Шановні читачі, друзі, дорогі побратими та усі, кому не байдужа доля нашої країни!
У вирі подій, якими переповнене життя українського суспільства та моє прагнення змінити його на краще, посилюється щодалі тим більше. Водночас усвідомлення того, що українців як націю, намагаються знищити, у прямому сенсі цього поняття, змушує мене вживати певних заходів, що здатні цьому запобігти.
Саме тому з огляду на свавілля, безвідповідальність, нехтування правами людини з боку посадових (в тому числі військових) осіб, я розпочинаю публікацію, що відтворюватиме перебіг розгляду справи, яка пов’язана із захистом прав та законних інтересів громадян України, які порушуються особами, яких держава, тобто ми з вами (у відповідності до ст.5 Конституції України), наділили повноваженнями для виконання функцій держави.
Враховуючи те, що за моїм зверненням до компетентних органів (Генеральної прокуратури, Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону, Державного бюро розслідувань Центрального апарату, Уповноваженого Верховної ради з прав людини, Президента України), в даний час тривають службові перевірки, призначено судовий розгляд у адміністративному і навіть кримінальному провадженні, задля того щоб не нашкодити справі, більшість її аспектів, я висвітлюватиму лише в контексті надісланих звернень (заяв, скарг тощо) та поки що без їх публікації.
Суть правопорушень, які стали підставою для початку юридичного протистояння між мною, як військовозобов’язаним та Святошинським районним в м.Києві ТЦК та СП,
як суб’єктом владних повноважень:
08.01.2024 мене було звільнено з лав ЗСУ за сімейними обставинами згідно п.п.«г» п.2 ч.4 ст.26 ЗУ «Про військовий обов’язок та військову службу». (Витяг із наказу командира військової частини А4123 №8 від 08.01.2024 (по стройовій частині).
Попри встановлений чинним законодавством порядок, військові посадові особи Святошинського РТЦК та СП, жодним чином, навіть не намагалися виконати передбачені нормативно-правовими актами МОУ обов’язки, що по суті і стало підставою для мого звернення до ТЦК із заявою про приведення у відповідність до чинного законодавства моїх військово-облікових документів (ВОД). В свою чергу, замість того, щоб виконати вимоги закону, начальник Святошинського РТЦК та СП почав у будь який можливий спосіб чинити на мене тиск. У кінцевому результаті це спровокувало юридичну боротьбу, про хід якої мені хотілося б розповісти.
Станом на 17.06.2025 Київським окружним адміністративним судом відкрито провадження за моїм позовом про бездіяльність військових посадових осіб Святошинського районного в м.Києві ТЦК та СП і скасування індивідуального акту, триває боротьба щодо відкриття кримінального провадження за фактом вчинення начальником Святошинського РТЦК злочину передбаченого ст.ст.426 та 4261 Кримінального кодексу України.
Про хід просування справи, я інформуватиму суспільство у наступних дописах.
